Лаврський музей одержав таким чином з манастирів (Лавра, Видубецький) ризи, які подають нам зразки турецького золотого оксамиту, себто ворсової тканини, що частину його малюнка виконано металевою ниткою. (Такі самі оксамити були згадані вище з приводу пограбованого каравана).
Для утворення ворсу тканини вживають спеціяльну основу разів у 4 — 6 довшу за звичайну, яка робить, переплітаючись з підтканням, лише основний ґрунт. Підчас процесу ткання ворсова основа оплітає мосяжний дріт, що його перепускають кожного разу після кількох звичайних човників з підтканням. За допомогою спеціального ножа ворсову основу прорізують по повздовжному поглибленню в мосяжному дроті, від чого кінці основи підіймаються та утворюють ворс. В тих місцях, де потрібно за композиційним завданням золото чи срібло, користуються ще додатковим підкладним човником, який через всю широчінь тканини не проходить.
Для східних оксамитів характерно вживання шовку лише для основ, тоді як підткання буває бавовняне.
Металеві нитки завжди складаються з тонкого пласкового металевого дротика, накрученого на шовк — білий під срібло, жовтий під металь золотого кольору. За спостереженням проф. Клейна[1], ця сухозлітка завжди кепського ґатунку і тому від часу майже цілком витерта. Завдяки таким матеріалам 1 аршин турецького оксамиту коштував, за Клейном[2], пересічно півтора карбованця, себто значно дешевше за італійський.
На наших зразках золотного оксамиту ми теж бачимо підткання бавовняне, що складається переважно з одної грубої, а другої тоненької білих ниток (ч. 154, 158, 3549) і лише на одному зразкові (ч. 1286) обидві нитки однакові грубіші жовтого кольору.
Ґрунтова основа з білого тонкого шовку лише на зразкові ч. 1286 дає жовтавий відтінок, наче нефарбованого шовку.
Шовк для ворсової основи скрізь пофарбовано в малиновий та зелений кольори. Останній має різні відтінки, від ясного (ч. 3549) до дуже темного (ч. 158).
Сполучення цих двох кольорів з золотом та сріблом було
