Звертаючи увагу в своїх показаннях на перші слова, якими починається заява про ту саму пргодженність його проекту з „благодетельнейшею целью Правительства“, Бїлозерський ще раз підкреслює, що думку свою про заведення шкіл він не вважав противною намірам уряду і самий намір подати заяву цю до управління державного майна свідчить про повну лойяльність заходів. В тому разі, коли б дозволили школу, Білозерський мав на увазі збирати пожертви не тільки грошима, але й матеріялами для влаштування на перший раз маленької школи, для досвіду. Але весь цей проект лишився не тільки не здійсненим, але й без жадної спроби реалізації його. „Мне отсоветовали это, — говорить він на допиті,—как безполезное и неудобоисполнимое“.
В проекті Білозерського звертає на себе увагу пункт, який іде всупереч з заявами братчиків про необхідність освіти для селян, розуміючи й кріпаків, і показує, що проект цей і та особлива форма школи, де найбільше зверталося уваги на потрібні в хатньому вжитку ремества, а не на науку, були лише одною з можливих форм і саме не для кріпаків, а для вільних селян, які б шкільну науку свою могли б використати для себе і вона не стала б предметом ще більшої експлоатації з боку поміщиків.
Як спроба конкретного реального заходу для усунення несвідомости й неписьменности в нижчих шарах суспільства, записка Білозерського з’являється надзвичайно цінним документом.
Ми друкуємо її, зберігаючи правопис оригіналу, заховуючи навіть помилки, й переносячи в примітки ті закреслення самої чорнетки, які мають хоч де-який редакційний відтінок:
„Благодѣтельнѣйшая цѣль правительства—ввести мало по малу образованіе въ бытъ низшаго класса народа, полезное въ его домашней и сельской жизни, не можетъ быть достигнута вдругъ, по причинѣ огромныхъ требованій и недостатка[1]) въ дѣятеляхъ[2]) образователяхъ. Заведенные уже школы удовлетворяютъ только нѣкоторым частнымъ потребностямъ[3]) сельской жизни и волостного управленія. Но еще нѣтъ заведеній, въ которыхъ бы приготовлялись воспитанники къ сельской жизни и при томъ, по преимуществу, земледѣльческой, заведеній, въ которыхъ воспитывались бы дѣти взятыя изъ селеній съ тою цѣлію, чтобы опять въ оныя возвратиться съ болѣе основательными свѣденіями о потребностях своего быта и съ познаніями[4]) ремеслъ, необходимыхъ въ земледѣльческой жизни. Желая исполнить долгъ граждан своего отечества и употребить съ своей стороны имѣющіеся средства на благо человѣчества, мы осмѣливаемся предложить свою деятельность[5]) и познанія въ помощь достигаемой благодѣтельной цѣли правительства.
Мы просим позволенія завести на собственныя и складочныя деньги школу для дѣтей' поселян земледѣльцевъ на слѣдующих основаніяхъ:
1) Такъ какъ цѣлію такого заведенія будетъ приготовить учеников[6]) къ тому, чтобы они возвратились опять в тотъ кругъ, изъ которого вышли, но съ болѣе ясными познаніями о своихъ обязанностяхъ, о своихъ пользахъ и потребностях земледѣльческой жизни; то и самое воспитаніе' должно быть сообразно съ предполагаемой целію[7]).
- ↑ Далі закреслено: „средствъ“.
- ↑ Далі закреслено: „способныхъ“.
- ↑ Далі закреслено: „государс.“.
- ↑ Закреслено далі: „необходимѣйшихъ“.
- ↑ Замісць цих чотирьох слів раніше було: „желаемъ по мѣрѣ сил наших употребить свои старанія“.
- ↑ Далі закреслено: „къ жизни земледѣльческой и съ тѣмъ“.
- ↑ Далі закреслено: „2) Поэтому должно обращать вниманіе на причины, препятствующія правильному и успѣшному ходу образованія воспитанниковъ, и устранять оныя Для того, чтобы воспитанникъ съ успѣхомъ и пользою могъ принимать предлагаемые“...
