плаву почув гасло „Танкадери“, й побачивши приниження прапор, підплив своїм пароплавом до маленької шкуни. По кількох хвилинах Філеас Фогг заплатив умовлену суму Джонові Бунсбі, відрахувавши йому пятьсот пятьдесят фунтів.
Після того поважний джентльмен, містріс Ауда та Фікс перейшли на пароплав, що зараз таки попрямував до Нагасаки та Йокагами. Того-ж таки визначеного дня, 14-го вранці, прибули до Йокагами. Філеас Фогг покинув Фікса, який пішов по своїх справах, і подався зараз таки на „Карнатик“. Там, на превелику радість містріс Ауди, а може й свою, тільки він останньої нічим не виявив, довідався він, що француз на ймення Паспарту, справді вчора прибув до Йокагами.
Філеас Фогг мусів того ж вечора виїхати в Сан-Франціско, а тому пішов негайно розшукувати свого слугу. Він звернувся в англійське та французьке консульства, але нічого там не дізнався. Походивши по вулицях Йокагами та не надибавши француза, він вирішив, що вже його не знайде зовсім. Але випадково або може передчуття завело його до колизею поважного Батулькара. Певне, що він не міг впізнати Паспарту у вбранні клоуна, зате Паспарту сам не влежав до кінця на спині серед сцени, коли углядів на балконі свого пана, через це й вийшов ввесь той гармідер в театрі, який тільки що було списано.
Про все те довідався Паспарту від містріс Ауди, яка розповіла йому, як вони їхали втрьох з Фіксом з Гон-Конгу до Йокагами на шкуні „Танкадера“.
Почувши про Фікса, Паспарту й оком не моргнув. Він гадав, що не настав ще час повідомити містера Фогга про те, що вийшло між ним та шпигом. Через те Паспарту, оповідаючи про свої пригоди, винуватив тільки самого себе й прохав
