передбачена забарка загрожує вам повною руїною вашого майна.
— Непередбаченого нема, — просто відказав Фогг.
— Але ж, містере Фогге, ці ж вісімдесят днів визначені як мінімум…
— Добре розпорядженого мінімума вистачить на все.
— Так, але ж, щоб його не перейти, треба буде плигати з вагона на пароплав, з пароплава знов у вагон…
— То я й буду стрибати.
— То жарти!
— Пристойний англійський джентльмен не буде жартувати, коли справа йде про таку поважну річ, як заклад. Я ставлю в заклад двадцять тисяч фунтів навпроти будь-кого, що об'їду навкруги світу за вісімдесят днів або й менш, цеб-то в тисячу девятьсот двадцять годин чи в один мілійон п'ятьдесят тисяч двадцять хвилин. Чи згода?
— Згода, — разом одповіли Стюарт, Фаллентен, Ральд, Сюлліван і Фланоган, порозумівшись між собою.
— Добре, — сказав Фогг. — Потяг до Дувру відходить в вісім годин сорок п'ять хвилин. Ним я й поїду.
— Сьогодня ввечері? — запитав Стюарт.
— Сьогодня ввечері. Так от, — додав він, глянувши в календарик, — тому, що сьогодня середа, другого жовтня, в суботу, 21-го грудня, в вісім годин сорок п'ять хвилин вечора я повинен бути в цій самій залі Реформ-клубу, в противному разі — двадцять тисяч фунтів, на які я маю біжучий рахунок у братів Бартінг, юридично й фактично належатимуть вам, панове.
— Ось вам чек на цю суму.
Про цей орігинальний заклад списали до протоколу й всі шість джентльменів зараз же
