Ця сторінка вичитана
- Та не змогли знищити Москалї України, хоч як їм хотїло ся се зробити. Була ще в українськім народї та життєва сила, що все веде людину до волї, до щастя, до повного, свобідного життя. Закував ворог увесь наш народ у кайдани, поневолив, але душа народу — не вмерла! Як лиш подув прихильний весняний вітрець із заходу, ожив народ. Відродженнє України — се небуденна подїя в історії світа! При помочи рідного письменства двигнув ся зі сну великий народ до нового життя. Рідне слово промостило собі дорогу на російській Україні у творах Котляревського, в Галичинї в Шашкевича, на Буковинї в Федьковича. Вони перші піднесли з забуття давню славу народу та дали віру в кращу будучність. А вже з приходом пророка України, Тараса Шерченка — настали нові часи, часи справжнього відродження. Се він надав той розгін українській національній ідеї, з яким вона тепер зміряє все вперед. І хоч замучили Шевченка царські посїпаки, але відродженої сили не вбили. Тепер уже не страшні нам нїякі кайдани, нї тюрми, бо ми вже віднайшли те, що були загубили: свою українську душу, свою національну окремішність. І хай лютує ворог-кат, заповняє Українцями Сибір, — та
