Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 63. Книга 1. 1905.djvu/57

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

син згаданих земель. Вказувати все, що вони вносять нового й інтересного для тих питань, значило-б переходити крок за кроком суспільно-полїтичний устрій, суспільну і економічну історію України в сих часах. Я сього, розумієть ся, не буду робити: разом і з сим друкуєть ся огляд суспільно-полїтичної історії України-Руси під польським і литовським правом, як V том моєї Історії України-Руси (VIII і IX томи Збірника іcторично-фільософічної секції Наук. тов. ім. Шевченка), там використаний зібраний мною документальний матеріал, і документи сеї збірки знаходять собі там відповідне місце, при тих питаннях, до котрих вони належать. Я-ж тут лише коротко і загально схарактеризую більші і меньші ґрупи сих матеріалів — поки що першої серії їх (перші 80 документів); перша половина їх (ч. 1–43) іде в сїй книжцї, друга (44–80) вийде в дальшій (LXIV) книжцї Записок.

Головне місце в сїй першій серії займають матеріали до історії шляхетського землеволодіння кінця XIV і першої половини XV віка, інтересного і своїми служебними, прекарними формами, і з становища процесу сформовання польсько-шляхетської привілєґіованої верстви в наших землях. Для Галичини поважний запас матеріалу для історії шляхетського землеволодїння другої половини XIV і початків XV в. був уже опублїкований в давнїйших дипльоматаріах (Akta grodzkie i ziemskie, Kodeks Małopolski й ин.). Для східнього Поділя я видав збірку матеріалів в моїх Актах Барскаго староства, т. I і II. Тепер даю колєкцію документів для західнього Поділя. Вона становить головну пайку в сій першій серії і разом з документами до східнього Поділя, що доповняють собою ту мою давнїйшу збірку (головно для повітів Хмельницького і Летичівського, не обнятих нею) займає близько половину загального числа поданих в нїй документів і обіймає час від початків XV в. і до початків XVI в. (кілька пізнїйших документів буде ще в другій серії).

Перші числа збірки одначе дотичать шляхетського землеволодіння Галичини, бо там воно скорше орґанїзувало ся. Сюди належать числа 1, 3–8, а з пізнїйших ч. 55, 72. Вони дають деякі інтересні подробицї і доповнення до звістного ранїйше матеріалу. Можна звернути спеціяльну увагу на ч. 5, де маємо примусову заміну маєтностей, число 6 — наданнє маєтности дяку, пізнїйшу дописку про обовязок військової служби в ч. 7, наданнє монастиря разом з маєтностию в ч. 8. Ч. 55 і 72 інтересні як сьвідоцтва пізнїйшої традиції служебних обовязків; при