Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 65. 1905.djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Решіл'є з кошовим Самійлом Гаркушею, якого Білецький певно ототожнює з Самійлом Калниболотським[1], котрий був кошовим у „турецьких Запорожців“ коло 1807 року.

Та будь що будь поданий нами зразок заходів Росийського уряду в справі повернення з Туреччини назад в Росію „безумцевъ“, „легкомысленныхъ“ и „закоренѣлыхъ въ грубости“ Запорожцїв являєть ся досить характерним для державної полїтики названого уряду, тої прехвальної полїтики „ласк“ і „обіцянок“ і „милостей“, що тілько має їх на папері, а наколи щось і реального дає з них, то лише з огляду на мотиви досить неморального порядку.



  1. Кондратовичъ. „Задунайская Сѣчь“ Кіев. Стар. 1883 г. т. I, стр. 53, 270, 296.