Відомо, що кишка середня проводу кормового пявки лїкарскої переходить в долїшню за посередою т. зв. „лїйки“. Moquin-Tandon[2], що перший написав докладнїйшу монографію пявок, зовсїм не входив в близші подробицї того переходу; згадує лиш, що в тім місци: „est present un sphincter“, а рисунок, що він подає, єсть зовсїм недокладний. Представляє він як при самім початку 11-ої пари бічних пуклавин кишки середної зачинаєсь долішня в формі рурки повигинаної, при самім початку навіть досить сильно з'уженої. Лїйка широка і коротка. Brandt і Ratzeburg[3] перші звернули увагу на те, що кишка долїшня починавсь двома бородавочковатими пуклавинами, а помежи їх входить до середини лїйка, в формі узкої рурки: „Der mittlere Theil der elften Magenabtheilung geht nach hinten in einen trichterförmigen Fortsatz über, der sich in den Dünndarm fortsetzt, in der Mitte des Anfangs des Dünndarms aber mit seinem mittleren, durchbohrten Theil als kleiner walzenförmiger Vorsprung (Pförtner) in die Höhle des Darmes hineinragt. Der Dünndarm beginnt mit einer kleinen, schwach zweihöckerigen Erweiterung, verengt sich dann etwas, etc.“
- ↑ Високо Поважаному Пану професорови д-рови І. Нусбавмови, що під єго проводом переводив я всї дослїди, і котрому завдячую можність користаня з лїтератури, нехай менї вільно буде зложити на сьому місци найсердечнїйшу подяку. Рівнож дякую і Високо Поважаному Панови Професорови Іванови Верхратскому за поданє рускої термінольоґії.
- ↑ Moquin-Tandon: Monographie de la famille des Hirudinées, a Paris 1827 avec VII planches.
- ↑ Brandt und Ratzeburg: Medicinische, Zoologie etc. II. Bd. Berlin. 1833.
