Така, як здаєть ся з студийовання жерел, була полїтично-громадська ситуация, загальні відносини до XIII. в. В XIII. в., найбільше о пололовинї єго, помічаємо ми відміну в відносинах, таку, що по деяких місцевостях України-Руси знати дуже енерґічне змаганнє громади до скасовання устрою князївсько-дружинного.
Річ дуже важна, але на превеликий жаль ми дуже мало знаємо за сей рух. Се через те, що ми не маємо такої лїтописи чи інчого жерела, яке-б виходило з серед прихильників сего устрою або хоч з самих тих місцевостий, де був він. Лїтописи, які ми маємо, писали ся по інчих, більш або менш відлеглих місцях, писали ся прихильниками князївсько-дружинного устрою, для котрих противний рух був не симпатичний, ба навіть не зрозумілий; їм було не мило говорити про єго, й вони хіба припадково промовили за него кілька слів, з поводу боротьби своїх князїв з сїм устроєм. До того в життю сїх безкняжих громад було зовсїм мало такого, що могло-б звернути на їх увагу сторонного письменника; життє се йшло тихо, — мирно, без незвичайних, крикливих вияв, випадків. Отже не диво, що ми маємо за сей рух тільки всего, що кілька дрібних, поріжнених відомостий, не знаємо навіть добре єго района, анї того, як ішов, розвивав ся сей процес, як орґанїзували ся в нових обставинах громади — взагалї більш маємо гадати, анї-ж на певно констатувати, хоч саму істоту сего руху, єго головне прямовання, загальний єго характер можна, нам здаєть ся, зафактувати зовсїм певне й рішуче.
Перш усего на сїй стежцї знаходимо ми преславних Болоховцїв, що задали таку добру загадку історикам Руси[1]. Виступають Болоховцї по перший раз коло 1232–3 років: королевич угорський Андрій розпочав похід на Волинь на Данила; похід сей не вдав ся; нам цїкаво те, що лїтопись, оповідаючи про союзників Андрія, каже, що з ним був Олександер Всеволодович, кн. белзський, Глїб Вереміевич, „инни (се-б то декотрі) князи Болоховьсции“ и Угоръ множество.[2]
- ↑ Важнїщі розправи за їх такі: проф. Дашкевича: Болоховская земля и єя значеніе въ русской исторіи (в Трудах III археологичн. з-їзду (київського), т. II-й окремо, єгож: Новѣйшіе домыслы о Болоховѣ и Болоховцяхъ (Київські „Университетскія Извѣстія“ р. 1884 кн. IV-й окремо) — тут подано й перегляд лїтератури що до сієї справи, й Молчановського — Очеркъ извѣстій о Подольской землѣ до 1434 г. (ті-ж Университетскія Извѣстія 1883–4 р. й окремо).
- ↑ Ипат. с. 511 ; оповідає ся про се під 1231 р., але хронольоґія галицько-волинської лїтописи не має жадної ваги; сего року Михайло Всеволодович, що збераєть ся в сему епізодї йти на Київ, на Володимира Рюриковича, був ще з ним приятелем — див. Лавр. с. 434.
