Прилучені 1569 р. до Польської корони українські землї досить швидко вкладали ся в рами нового устрою — але не там, де сей новий устрій приносив з собою меньше приємні новини, особливо в Київщинї, „яко на Українї“ . Плата подимного, в заміну иньших даней і оплат, була новиною, і як показує поданий низше документ, знайдений в Литовській Метрицї (т. зв. Руській Метрицї) Московського Архива Министерства Справедливости (Записи В. кн. 11 л. 100), тут з ним не спішили ся: в 1596 р. ще не було плачено подимного від самого 1569 р. (підозрівати справедливість сього факта не бачу причини)[1], і мабуть правительство робило в тім напрямі проби не конче успішні, коли вкінцї подарувало всю сю подимну залеглїсть двом заслуженим воякам за заслуги; очевидно, воно стратило надїю стягнути сей податок, коли так за нїщо його відступило. Чи удало ся обдарованим щось стягнути з київських обивателїв, зістаєть ся нам незвісним.
Подымне киевскоє Лысаковскому и Коморовскому.
Жикгимонт третий. Ознаймуємы тым листом всѣмъ вобець и кождому зособна, нинешнимъ и напотомъ будучимъ, иже што обыватели земли Києвскоє вшелякого стану кондиции людей не платили подымного
- ↑ В виданню д. Яблоновского (Źródła dziejowe т. XX) подимних тариф з київського воєводства для XVI в. не бачимо; не знахожу їх і в своїх записках з архиву Коронного Скарбу, але на повність їх не положу ся.
