Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том V (1895).djvu/106

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
БІБЛЇОҐРАФІЯ
(рецензиї й справозданя).

Ястребов В. Н. Опытъ топографическаго обозрѣнія древностей Херсонской губерніи, Одеса, 1894, ст. 116 (відбитка з т. XVII Записок одеського товариства істориї).

Хаотичне становище археольоґічного материялу що до України-Руси добре відомо, тому спасенною була ідея зводити весь відомий материял археольоґічний з певних районів — звичайно ґубернїй, що з'явила ся від кількох років. Першою пробою, здаєть ся, була археольоґічна карта Київської ґуб., з додатком коментара („Объяснительная записка“), зроблена проф. В. Антоновичом для московського археольоґічного з'їзду 1890 р.; сю знаменито зроблену працю мало видати московське товариство археольоґічне, але на жаль — вона й доси в сьвіт не вийшла. На з'їздї археольоґічному 1893 р. була демонстрована подібним чином зроблена карта Харківської ґуберн. проф. Д. Багалїя, также не видана.

Для Новоросийського края зробив карту до історичної археольоґії на підставі друкованого материялу д. П. Бурачков — видана вона в Трудах москов. археольоґ. тов. т. XII. До сього-ж району, як бачимо належить і нова праця місцевого археольоґа д. В. Ястребова, одначе з пляном цїлком одмінним. Обмежившись самою Херсонською ґубернїєю, автор не зостав ся при самій археольоґії доісторичнїй, а звів весь материял археольоґічний з усїх епох і всїх катеґорий. Не задовольнившись друкованим материялом, він звертав ся до місцевих мешканцїв через теж археольоґічне товариство, і безпосередно, і таким способом здобув багато нового материялу. Подібно до попередних праць, і він обробив єго таким чином, що на основі єго уложив археольоґічну мапу, і в окремій працї