Университетскія извѣстія київські, як давнїйше, чимало умістили розправ цїкавих для нас.
В ч. 1, 2, 4 і 6 уміщено продовженє працї проф. П. Голубовського п. з. Исторія Смоленской земли до начала XV в., якої тут обгогорювати не будемо, бо на иньшому місцї буде просторіща рецензия сеї працї. Праця І. Малиновського: Ученіе о преступленіи по Литовскому Статуту була вже обговорена, як і М. Марковського про Антона Радивиловського, українсько-руського проповідника XVII в. (Записки т. V і X). Між иньшими розправами згадаємо ще працю І. Козловського про Сильвестра Медведєва, ученика українських книжників, що займає видне місце в істориї московської осьвіти при кінці XVII в., Т. Флоринського Лекциї славянської фільольоґії, А. Ґрена Короткий нарис істориї кавказької шийки від найдавнїйших часів (початок), А. Ясинського Упадок земського устрою в Чехах, — що недотикаючись нас специяльно, близько подекуди приходять і до цїкавих для нас питань. Розправа д. Руднєва: Про тестаменти в цивільнім праві „русскім“ в його історичнім розвитку має деякими сторонами безпосередний інтерес і для нас, але тут її обговорювати не будемо.
Інтересний вступний виклад проф. П. Голубовського Про початки руського письменьства. Автор, ідучи за Срезневським, Сухомлїновим і ин., стараєть ся довести, що на Руси ще до християньства було письменьство. Богато місць в начальній лїтописї вказує на се: приміром, деякі подробиці з IX і X в. не могли дійти лїтописця XII ст. иньшим способом, як в записках; договори Русинів з Греками з першої половини X в. прямо, на думку автора, навіть вказують, що на Руси були пись-
