…Горе нам
Невольникам і сиротам
В степу безкраїм за Уралом.
Т. Шевченко.
Час перебування Шевченка на першому засланню обіймає три роки, чотири місяцї і сімнадцять день. За сей час довело ся йому пять тяжких подорожий: з Петербурга в Орськ; з Орська двічи зміряти пішки Киргизький степ до Аральського моря; з Оренбурга знов в Орськ; і нарештї з Орська через Гурєв-городок в Новопетровський форт! І на що, властиво, ганяли його по оттїм подорожам? За що і на що його, нїби річ неодухотворену, возили на курєрських, водили етапом, закидали в каземати між варнаків, примушували плавати і на шкунї по морю і на човнї в негодь осїнню по річцї Уралу? Єдине за те і на те, що б не дати йому писати і малювати і зробити з його „бравого жовнїра“. Се була страшенна боротьба темного „третє-отдїленського“ духу, зазброєнного усїєю зброєю могутної сили материяльної, з голоручним безправним поетом-маляром і з його міцним, великим духом, зазброєним тільки глибокою вірою в свій ідеал, міцним нестеменним переконаннєм і самосьвідомостю своєї народно-національної правди! Що ж? Бачимо, що дух тьми і неволї не поборов духа правди і сьвіту. Так воно було споконвіку між людьми, так повинно бути, так і буде доки сонця сьвіту!
За час сїєї боротьби двох великих велетнїв — темного і сьвітлого оголошено досї чимало житєписного материялу; а про те все таки
