Ksawery Chamiec — Wśród stepów i jarów (Biblioteka Warszawska 1894, IV с. 90–110, XI с. 342–383, 1895, V с. 294–322, VI c. 446–494).
Під тим титулом автор наміривсь представити в рядї студий історию житя людського і його розвою на просторони між Днїпром і Богом, себ то сучасної ґуб. Київської й східних повітів Подільської. Плян задумано широко: в названих в горі числах, на яких 140 стор., автор не дійшов ще властиво до істориї кольонїзациї краю, а тим часом автор обіцяє сказати на пр. про Сїч і „її вплив економічний на становище того краю“. Розпочинає він оглядом ґеоґрафічним, в роздїлї Ziemia, де на підставі працї Реклю, доповненої иньшими жерелами (як: Лелевель, мапа Мурчисона, Осовского — Полєонтольоґія могил, Брун, Еварницький) подає він відомости про зверхнїй вигляд краю, його ґрунт і будову ґеольоґічну, ріки, при чім робить екскурс в сферу геродотової ґеоґрафії.
Друга серия — W mroku присьвячена археольоґічним памяткам з найдавнїйших часів. Автор починає загальними увагами про час появлення чоловіка і про розвій людської культури (користуючись головно працями Надаляка й Уварова), далї переходить до „української території“; находка київська 1893 р. зісталась йому тут незвістною,[1]для того істнованнє палєолїтичної культури він виводить з анальоґиї находок в Гонцях і на Смотричу; по палєолїтичній культурі кладе він переходову, і до неї реґіструє київські печери і находки з під Сміли (автор вправдї не витримує консеквентно своєї термінольоґії й на иньшім місци — с. 358 — називаєть се періодом палєолїтичним); по кількох здогадах про расу людських тих часів, автор переходить до памяток земляних —
- ↑ Говорить про неї в дальших студиях (Bibl. Warsz. 1896, IV) про які будемо говорити другим разом.
