Пла́вле кача́, пла́вле, са́мо собі́ ра́пче,
Ма́мка ня втопи́ла, тепе́рь за мноў пла́че.
Не плач ма́мко, не плач, бо вже тепе́рь годьі,
Бо єсь ня втопи́ла в каламу́тнӧй водьі, Гр.
Цы кӧнь чорногры́вый, цы я несчасливый,
Цы тота́ дьівчи́на с чо́рными очи́ма? Гр.
Поби́ли, поби́ли голуба си́вого,
Меньі́ ся так ви́дить, ож мо́го ми́лого.
Ож його́ поби́ла, бо вна його́ ми́ла,
Буде на недьі́лю кошу́лиця бі́ла. Гр.
Гайо́м зелене́нькым вода́ тече.
На я́ворі сова́ рі́ща мече.
Там дьівчи́на бі́ла віно́чок ізви́ла
З бервіно́чьку.
Слезкы́ пролива́ла, кой го ви́ла,
Вы́дтий го у Дуна́й упусти́ла.
Плыни́ ты віно́чьку, кра́сный бервіно́чьку
За миле́нькым.
Ей га́ю мӧй те́мный, зелененькый,
Скажи́ меньі́ пра́вду, де миле́нькый?
Цы го десь взя́ли, цы го поруба́ли
У нево́льі? Гр.
Пла́чте вӧчка, пла́чте, шу́га не всыха́йте,
Кого́-сьте люби́ли, тепе́рь полиша́йте. Гр.
Люби́ла-м тай бу́ду білого баро́на,
Бы-м із ним ходи́ла с Пешту до Буди́на (Будима). Гр.
Кому́ ми́ла, кому́ кошули́чьку ши́єш?
Тобі́ ми́лый, тобі́, бо в во́йночьку ідеш.
Не ший єй, не ший тонкы́ми нитка́ми,
Ой не прилива́й єй дрӧбны́ми слезка́ми! Гр.
Кіряў ґазда́ ґазди́ню по-за хы́жу за ды́ню:
Ей гой ґа́здо пока́йме ся, ідьі́м домо́ пора́дьме ся,
Што́бы пропити!