(тимчасові відомости).[1]
Книга, що про неї буде мова, ходить з рук до рук між письменними мужиками, під загальною назвою: Александрия. Назва та однакож не відповідна для цїлої книги, бо побіч істориї про Александра Македонського заміщені там иньші статї в числї осьми, з котрих остання не перехована в цїлости. Загального титулу не можна означити, (може який був, але бракує титулової картки) та навіть й істория про Александра не має одного титулу, лише кождий роздїл має для себе осібну назву.
Теперішним властителем книги є господар в Хітари, пов. Стрийського, Василь Вовкунович. До Хітара тілько оженив ся Василь, родом же походить з Козови, тогож пов., де жиють ще єго два брати. Батько Вовкуновичів, Михайло, умираючи, полишив кілька рукописних книжок (одїдичених по своїм батьку) для синів, а ті ними подїлили ся так, що Василь отримав „Александрию“; що иньші брати отримали, не міг я напевно довідати ся, бо Василь не умів докладнїйше їх описати; казав лишень, що одна книжка звалась „Ключ разумінія“, де всьо поясняло ся, що лиш могло зацїкавити нашого мужика, а друга дуже груба, Євангеліє. Батько Михайло заповів синам, щоби ті книжки читаючи берегли пильно і нїкому не віддавали — чого сини доси й держалися. О. Тиндюк, будучи завідателем парохії в Хітари, робив ріжні пропозициї Василеви (довідавшись про Александрию) щоби книжку отримати на власність, але Василь не згодив ся. На моє питанє, чи книжку продав би, відповів: якби видрукували і менї дали одну, щоби дїти мали що читати — бо тепер таких книжок нема — то тогди продавбим рукопись інакше нї; она в мене їсти не просить.
Попередні властителї книги, як і Василь, підписували ся в ріжних місцях на книзї; з них імен: Joannes Wolkonowicz, Grzegorz Wołkunowicz — не вмів Василь близше пояснити; з дальших: Roman Wołkunowicz, bakaliarz wsi Koziowy був єго дїдом, а Michał Wołkunowicz, urodzony 1816, єго батьком. Є деякі імена тих, що читали книжку; між ними в двох місцьох, раз по нїмецьки (… hat dieses Buch gelesen d… r…) і раз по польськи підписав ся звісний сторонник о. Тиндюка, Курцеба з сусїдного села, належачого до парохії хітарської, Калного.
- ↑ З текстів збірника має скористати наша комісия археоґрафічна в своїх публїкациях.
