Сторінка:Заяць і Медвідь (1940).pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

жаєшся, зараз драпнув і сховався до свойого замку.

— Де він? де він? — кричав Медвідь, оглядаючися довкола і не бачучи нічого.

— Ходи сюди і заглянь ось тут! — мовив Заяць і підвів Медведя до криниці. Став Медвідь над цямриною, глянув униз, аж там справді Медвідь.

— Бачиш свого ворога, — мовив Заяць, — як заглядає зі свойого укріплення?

— Я не я буду, коли його звідтам не досягну! — мовив Медвідь і як не рикне з цілого медвежого горла вниз до криниці! А з криниці як не відібється його голос ще вдвоє сильніше, мов з величезної труби!

— Га, так! — скрикнув Медвідь. — Ти мені ще грозиш? Чекай же, я тобі покажу!