консеквенцій на майбутнє, чого, очевидно, не матимемо змоги зробити, коли поставимо собі мету показувати наші добрі сторони, заховуючи натомісць наші вади та похибки.
Ось чому що-до сути спогадів ставиться до кожного автора вимога обєктивности, с. т. правдивости у викладі тих подій, свідком чи учасником яких він був.
Що-ж-до докладного інструктування, то Управа Воєнно-Історичного Т-ва в кожному випадкові служитиме порадами та вказівками.
Випускаючи у світ 2-ий збірник „За Державність“, Управа Воєнно-Історичного Т-ва і Редакція стверджують, що надії на підтримку нашого громадянства, які було висловлено в передмові до збірника, — справдилися.
Наклад 1-го збірника випродано, за винятком бракованих примірників. Виручені гроші дали можливість збільшити наклад 2-го збірника, поліпшити зовнішній вигляд та відповідно його прикрасити ілюстраціями.
Тепер перед Управою Воєнно-Історичного Т-ва повстало питаня про частіший випуск у світ збірників, але на перешкоді знову є брак у Товариства потрібних фондів. Та Управа Воєнно-Історичного Т-ва є переконана, що те саме українське суспільство, яке так горяче відкликнулося на появу 1-го збірника і своєю підтримкою дало можливість випустити 2-ий збірник, знову прийде з допомогою Воєнно-Історичному Т-ву і дасть змогу йому в найкоротшому часі випустити 3-ій і наступні збірники „За Державність“.
