таївці, що на залізничій колії між Знаменкою та Олександрією; 31 січня перейшла далі на північ до с. Ясноватки й після цього опинилася в большевицькому запіллю.
В районі Знаменки в той час зосередилася червона кінна дивізія зі спеціяльним завданням догнати й роззброїти наші колони.
Колона полковника Дубового рушила далі на північ до с. Янова, де перебула від 1 до 3 лютого, маючи звязки зі штабом Армії.
На цей час до маршу наших колон на північ відноситься рух значних сил Червоної армії через Кременецьку й Катеринославську переправи на Дніпрі в район Знаменка–Єлизавет, і через те колона, не затримуючися далі, перейшла до села Іванківця, перебула там 4, 5 та 6 лютого і 7-го рушила на Цвітну.
Червона колона з-під Знаменки йшла слідом за коловою полковника Дубового, але селяне направили її на Цибулів (тоб то, де перебували тоді штаб Армії й партизани Гулого .
8 лютого колона полковника Дубового приєдналася до штабної колони.
Таким чином 8 лютого в с. Цвітній обєдналися за винятком Чорного полку, всі частини Південної ґрупи; також було відомо, що слідом за нами йшов отаман Гулий. Належало виконати останнє завдання й стати в уґруповання, з якого було-б зручніше навязати звязки з нашими північними дивізіями.
З цією метою на 9 лютого командування групи намічає перехід у район с.с. Янівка–Матвіївка–Головківка–Яніш; штаб Армії–с. Янівка (округа повстанця Чучупаки, прихильника У. Н. Р.).
Командуванню було відомо про те, що село Яніш знаходиться підо впливом радянського отамана Коцура — через те 3-му Кінному полкові було це застережено. Коцурівці з видимою охотою приняли полк на постій, а потім вночі, по заказу з Чигирина розброїли.
Напад Коцура на 3-й Кінний полк показав наочно вороже відношення до нас радянців[1].
Завдяки старанням і впливам отамана Гулого, після довгих переговорів, всіх наших бранців Коцур випустив на волю, але що-до коней і зброї, то тут було якесь навмисне проволікання. Через це було наказано всі відділи Коцура вважати за ворожі до нас при нагоді роззброювати. В короткому часі така нагода зявилася: отаман Гулий із Запорожцями при співділанню відділа полковника Стефанова роззброїв досить сильний загін Коцурівців у м. Камянці (коло ст. Камянка на залізничій колії Знаменка–Сміла) і тим самим, до певної міри, компенсував себе за дезорґанізацію нашого 3-го Кінного полку. Цей випадок викликав більшу ворожнечу між партизанами Чучупаки та Коцурівцями.
- ↑ В оповіданню полковника Чижевського про цей випадок зазначено детальніше.
