мирки, де виявляється, що большевики вже заняли Нову-Чорторию. Рішучою атакою виборює переправу через Случ і чоловою атакою здобуває Нову-Чорторию. Большевики панічно втікають у напрямі на с. Горонай. Під вечір до Нової-Чорториї підходить кінний дивізіон. На фронті 3-го полку С. С. большевики атакують, але зустрінуті вогнем — зупиняються. Тоді, перейшовши в контр-наступ, 3-й полк С. С. здобуває ст. Печанівку. Допомагає 3-му полкові С. С. броневик „Січовий“, що прибув на цей час до Мирополя, й імпровізований броневик „Гетьман Дорошенко“.
Події 22 березня. На 22 березня корпусові С. С. поставлено завдання переслідувати ворога й осягнути лінію р. Тетерева: 1-му полкові С. С. з 1-м гарматнім полком заняти с. Трощу; 3-му полкові С. С. з 3-м гарматнім полком вийти на лінію с. Волосове–м. Чуднів; кінному дивізіонові Бориса визначено сунутися форсованим маршем через с. Трощу й Райгородок у тил ворога й понищити залізницю Бердичів–Козятин і наскоком із тилу на Бердичів допомогти піхоті здобути Бердичів. 5-й полк С. С. зі ст. Полонне мав підтягнутись до ст. Романів, яко корпусний резерв.
Кілька день перед тим сніг розтав і йшов кілька день дощ. Дороги обернулися на ріки й болота. Рух по таких дорогах був надзвичайно трудним. Не зважаючи на це, частини корпусу з ранку 12 березня бистрим і енерґійним маршем переслідують ворога і, зустрічаючи слабий його опір, займають надвечір визначені їм місця. Ворог поспішно відходить на схід.
Події 23 березня. Завдання на 23 березня: 1-му полкові з доданою артилерією осягнути м. Райгородок; 3-му полкові здобути ст. Демчин; 5-й полк у корпусному резерві за лівим крилом, в м. Чуднові. В свойому рухові вперед 1-й полк С. С. зустрічає опір ворожих арієрґардів на лінії р. Тереревки, коло Янушполя й Волиці, але сильний артилерійський вогонь і надзвичайно енерґійна атака піхоти, котру веде до бою в перших рядах сам командир полку п. Іван Рогульський, примушують ворога спішно відступити. На плечах ворога 1-й полк вривається й обсаджує Райгородок.
3-й піший полк у свойому наступі вздовж залізниці напоровся на сильний опір ворожої піхоти, підтриманої бронепотягами, з яких надто сильним і зручним був бронепотяг „Гром“. Все-ж, після кількох бойових сутичок ворог відійшов, і полкові вдалося обсадити ст. Демчин. Про кінний дивізіон Бориса відомостей не було.
Бранці, взяті на ст. Демчин, твердили, що на цьому участкові з боку ворога оперував Волинський піший полк. На других фронтах у цей час події відбуваються так: ворог, після енерґійного наступу, збиває частини Армії У. Н. Р. на північ від Жмеринки й примушує їх частинно відступити на південь вздовж залізниці і частинно на захід, у напрямі на Деражню. Житомир також Армія У. Н. Р. залишила, і тепер ворог має змогу підтримати свої частини, що бються за Бердичів.
