|
А. ПУЗИЦЬКИЙ
Ґенерал-хорунжий.
|
Після повалення Гетьманату частини Сірої дивізії, у складі чотирьох полків і гарматнього дивізіону та двох гарматніх бронепотягів, розпочали боротьбу з большевиками на фронті Конотоп–Бахмач. Ворог посовувався з півдня. Для забезпечення Київа з боку Чернигова це місто заступав 3-й Сірий полк під керуванням сотника Пилипенка. 2-й Сірий полк, здавши переважаючому ворогові Королевець, захищав місто і станцію Конотоп. Полком керував сотник Шелер. 1-й та 4-й полк під керуванням командира 1-го полку (він-же й командир бриґади) полковника П. обороняли Бахмацький залізничний вузол, станцію Крути та Ніжин. Штаб Сірої дивізії і штаб Головнокомандуючого на Чернигівщині та Полтавщині, отамана Палія, знаходилися в м. Конотопі. Ці штаби були перевантажені революційним елементом, який тільки й знав, що гризся поміж собою. З огляду на те, що дивізія понесла великі втрати підчас боротьби з гетьманцями та большевиками, Начальник Ґенерального штабу отаман Тютюнник, наказав пересунути Сіру дивізію по залізниці до Бердичова–Житомира, де в короткий час малося на увазі поповнити її мобілізованими й вирядити на фронт[1]. Дивізію мусив змінити Чорноморський кіш під керуванням отамана Поліщука.
В першій половині січня 1919 року Чорноморці прибули в Ніжин і Бахмач, Конотоп-же відмовилися обсадити, й лише через два дні до Конотопу вирушив кінний дивізіон отамана Миляшкевича, який у день прибуття організував погром як в м. Конотопі, так і в м. Алтинівці. Отаман цей не визнавав отамана Палія й навіть погрожував йому драчами (шомполами), зато німців боявся. Під Бахмачем і Крутами Сірі були змінені 1-м та 2-м полком Чорноморців,
- ↑ Автор наводить, як причину пересунення Сірої дивізії з Чернигівщини до Бердичова, — „великі втрати“ дивізії підчас боїв із гетьманцями.
Підполковник-же Прохода в „Історії Сірих“ (I-й збірник „За Державність“) подає за причину — бажання віддалити дивізію з району її поповнення, близкість якого зле впливала на боєздібність мобілізованих чернигівців. — Редакція.
