землі на склонах гір та під скелями для засівів. Обробляти землю в таких умовах дуже важко. Малоземелля та важкі умови життя й праці примушують хевсурів шукати доповнюючих заробітків, а в останні роки частина хевсурів переселилась навіть зі своєї гористої країни на низинні місцевости Грузії головно в Талаєвський район, в Кахетію.
Мова хевсурів грузинська з деякими відмінами. В культурному, й побутовому відношенні хевсури дуже відстале плем'я. Там ще й до нині збереглися відвічні способи обробки землі та взагалі господарювання, ще й до нині в Хевсурії залишилися старі напівдикунські обряди та звичаї.
Історія Хевсурії невідома. Але історики так пояснюють заселення Хевсурії.
Грузія на своєму історичному шляху це неначе роздоріжжя мандрівок різних народів. Грузію вздовж і впоперек за цілі віки витоптали різні народи та племена і Заходу і Сходу. Ще колись давно Грузія висилала в гори на сторожеві пости окремі групи, що осідали там на постійно. Родові невзгоди, криваві різні поміж окремими племенами і родами також мали великий вплив на заселення окремих районів та місцевостей, а також на характер життя й побуту окремих племен та родів. Ворожнеча між окремими родами часті напади одних на других примушували будувати рядом з мешкальними будівлями високі кам'яні башти, що в них шукали притулку всі члени сім'ї на випадок нападу іншого роду. Такі сімейні кам'яні башти у великій кількости можна бачити в наші дні у Сванетії, в гірських селищах Південної Осетії і в Хевсурії. Отже, початок заселення Хевсурії і відносять
