несприятливим, жорстоким умовам свого далекого й недавнього історичного минулого. Велика трудолюбивість, організованість, і культурність та природня обдарованість трудящих мас вірменського народу за радянської влади, під керівництвом ленінської партії більшовиків вже дає прекрасні зразки ентузіязму, загартованости і більшовицьких темпів.
Якось жалко робиться, коли переривається гарний фантастичний сон. Такий жаль відчував я, коли прощався з вірменськими товаришами. Ми всі розцілувались. Нас посадили в міжнародній вагон і забезпечили ще й харчами на дорогу. Поїзд рушив, і ми довго ще одні одним вимахували на прощання шапками, та хустинками аж доки поїзд повернув на закруті. Ще довго з вікна вагону любувалися ми чарівною картиною сніжного Арарату, що виблискував рожевим кольором в зареві заходячого сонця аж до сумерків. Вночі 8-го липня ми покинули Вірменію, а ранком 9-го липня через чудові гірські долини річок Грузії ми зближалися вже знову до Тифлісу з прекрасними настроями та свіжими, сильними вражіннями.
Завждн пригадуються слова вірменських товаришів, що, показуючи нам все, і знайомлячи нас зі своїми господарськими та культурними досягненнями всі говорили:
— Від царизму залишилася була нам тільки одна руїна, та окривавлені поля, що диміли пожарищами. Все, що тепер у нас бачите, здобуто руками робітників і трудящих за одних тільки 10 років існування радянської влади.
А здобуто за цей короткий час дійсно дуже багато.
