б) для червоноармійських родин, а також для родин військових службовців з одного члена, що втратили годувальників, у розмірі 50% повної пенсії, встановленої для інвалідів 2-ої групи (7 карб. 50 коп.), з двох членів — 75% (12 карб.), з трьох і більше членів 100% зазначеної вище пенсійної норми (15 карб.).
- Примітка. Губвиконкомам надається право зменшувати розмір пенсії (за винятком міст Харкова, Бахмуту Й Одеси), залежно від місцевих умов, але не нижче від 90% даної норми для Катеринослава, Полтави й Миколаїва, а для міст: Житомира, Винниці, Чернигова й решти містечок УСРР — не нижнє від 70% даної норми.
3. Виділити в кошторисові Народнього Комісаріяту Соціяльного Забезпечення спеціяльний операційний фонд (субвенції) для видачі дефіцитним губерням дотації на підсилення пенсійного фонду, призначеного для забезпечення категорій, зазначених у арт. 1-му цієї постанови.
4. Для втягнення інвалідів до трудових процесів дозволити Народньому Комісаріатові Соціяльного Забезпечення й його місцевим органам скористувати для цієї мети частину коштів, видаваних для пенсій і запомоги, позбавляючи в таких випадках певне число інвалідів пенсії.
5. Цій постанові надати чинности телеграфом.
Харків, дня 21 серпня 1924 р.
Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Г. Петровський.
За Голову Ради Народніх Коміссарів І. Клименко.
Секретар ВУЦВК А. Буценко.
Оголошено в „Вістях ВУЦВК“ 16 вересня 1924 р., ч. 210.
