нів про Працю, при Управлінні Уповнаркомпраці і його місцевих органах засновуються Примирні Камери і Третейські Суди.
Конфлікти, зазначені в п. „б“ ст. 170 Кодексу Законів про Працю, розглядаються примирно-третейським порядком тільки в випадках, коли з боку робітників і службовців виступає відповідна продукційна спілка.
2. Коли, розглядаючи конфлікт, Примирна Камера чи Третейський Суд викривають прикмети кримінальних вчинків, кримінальна справа відокремлюється і негайно направляється до відповідного суду.
3. Передача конфліктів до Примирних Камер проводиться за згодою сторін через подання до Управління Уповнаркомпраці або його місцевих органів.
4. Камера складається на парітетних засадах з безпосередніх представників самих змагальних сторін, з тим що Голову призначає відповідний орган УпНКП. Голова, не маючи ухвального голосу, допомогає виробленню примирних пропозицій.
5. Погодження досягнене в Примирній Камері і яке підписали голова й обидві сторони, є для сторін обов'язкове.
6. Коли погодження не буде досягнено в Примирній Камері, справа може бути передана, як що на це погоджуються обидві сторони, до Третейського Суду, організованого на підставі третейського запису, що вчинили відповідні органи УпНКП і підписали сторони, зобов'язуючись підлягти рішенню Третейського Суду.
7. Обов'язковий Третейський Суд можна організувати тільки в випадках і в порядкові, встановлених ст. 171 Кодексу Законів про Працю.
8. Голову Третейського Суду обірається за згодою сторін, а в випадках, передбачених ст. 171 Кодексу Законів про Працю, при відсутністи згоди між сторонами, Голову призначає орган УпНКП.
9. До складу Третейського Суду входять: Суперарбітр (Голова) і порівну
