Сторінка:Збірник узаконень та роспоряджень робітниче-селянського уряду України за 1923 рік. Відділ 1. Ч. 1-19.djvu/494

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


283. Про дозвіл Укрумту вільно продавати на внутрішньому ринкові мотоцікли, автомобілі, одремонтовані й ті, що потребують ремонту (постанова).

284. Про реєстрацію т-в повних і на-віру (постанова).

285. Про передачу Селянських Будинків до відання Нар. Ком. Освіти (постанова).

286. Про пильги незаможнім і потерпівшим від голоду селянам, що до виплати грошевої заміни трудгужподатку в неврожайних місцевостях (постанова).

287. Про зміну ст. 7-ої „Положення про митну охорону“ від 19 грудня 1922 року „Про пачкарство“ (постанова).




Постанови Ради Народніх Комісарів.
264. Про підвищення почтово-телеграфних такс.

В зміну постанови РНК УСРР від 9-го березня 1923 року (Зб. Узак. 1923 р., ч. 9, ст. 150) і 20-го березня 1923 року, (Зб. Уз. 1923 р., ч. 10, ст. 175) і на підставі постанови РНК РСФРР від 23-го квітня 1923 року („Известия ВЦИК“) від 25 квітня 1923 р., ч. 90), Рада Народніх Комісарів постановила:

1. Чинні з 10-го березня 1923 р. такси на всі почтові (за винятком такси валового збору за пакунки), телеграфні і радіо-телеграфні відправлення збільшити, з 1-го травня 1923 р., на 100% проти тих самих такс, що мали чинність згідно з постановою РНК УСРР від 16-го січня 1923 р. (Зб. Уз. 1923 р., ч. 3, ст. 45) з 1-го січня по 10-го березня 1923 року.

Примітка. Розміри відсотків збору за грошеві переводи, комісійного за накладну плату й страхового збору з сум оголошеної вартости цінних листів і пакунків, також і 10% збільшення валового збору за гуртові пакунки, які подаються на почту до п. т. установ, що знаходяться на шляхах віддаленністю більше від 26 верстів від залізничних станцій, лишити без зміни.

Встановлені для окремих видів відправлення мінімуми зборів і крайні суми оголошеної вартости і накладної плати збільшуються в тому самому (п. 1-й) відсотковому відношенню.

2. Таксу валового збору за пакунки, затвержену постановою РНК УСРР від 9 березня 1923 р., збільшити з того самого строку, т. б. з 1-го травня 1923 р., на 50 відсотків.