Славна „Ботокудська Рада“
Аж спотіла вся в утомі
Три дни радивши, який би
Герб дать на „Голоднім Домі“.
Три дни радять — годі врадить!
Вже четверта днина чеше,
І урадили такий герб:
Злотий пес на сонце бреше.
Рік робили того пса.
Рік несли, а рік ставляли.
„Стійже тут на нашу славу
І бреши!“ вони сказали.
І стоіть той лютий пес
На „Голоднім Домі“ й доси.
Став на ковбицю ногами
І до сонця морду зносить.
І сидить в „Голоднім Домі“
Ботокудська рада й доси,
Против мрій, думок, теорій
Сміло голос свій підносить.
Але тихо ясним небом
Сонце радісно пливе, —
В ботокудські тихім краю
Племя родить ся нове,
Племя люте і безбожне,
Що смієсь з отих героів,
Із стовпів тих ботокудських
І з покори йіх староі.
Але біс йім, тим новим!
Не вони нас тут обходять,
А ті древні Ботокуди,
Що діла́ великі плодять.
Бо чень кождий догадаєсь,
Що на псі вони не стали.
Але далі в світ широко
Ботокудство прославляли.
Сторінка:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu/121
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/%D0%97_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BD._%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0._1893.djvu/page121-1024px-%D0%97_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD_%D1%96_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BD._%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0._1893.djvu.jpg)