Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/19

Ії душа — як чайка над водою…
Пісні, і сміх, і радість скрізь,
Вона-ж літа, не зна спокою
І скігле з тугою палкою,
І розсипає перли сліз.

1904 р.