славы, на початку кожнои весны на запомогу нѣмецкимъ хрестоносцямъ приходила велика сила лицарѣвъ. Що року хрестоносцѣ въ купѣ съ прихожими лицарями заходили дальше та дальше у середину Литовскихъ Земель, що року пустошили все инши̂ волости, силою перехрещуючи наро̂дъ та караючи тыхъ, що не корились або не хотѣли ставати христіянами — неволею. На поко̂рныхъ Нѣмцѣ накладали велики̂ податки, во̂дбирали у нихъ землѣ на користь нѣмецкихъ приходцѣвъ та давили власнымъ зелѣзнымъ урядомъ. Зъ великою натугою своєи всеи силы Литовцѣ квапляться обороняти свою незалежно̂сть, але не мавши мѣжь собою обопо̂льнои спо̂лки, не мають и спроможности стати мо̂цно навпаки Нѣмцѣвъ; черезъ се волость за волостю, поколѣнє за поколѣнємъ падають вѣ неро̂вно̂й боротьбѣ. Якъ минуло вже ко̂лька десятко̂въ роко̂въ важкои боротьбы, тодѣ то̂льки схаменулись Литовцѣ, що не мавши мѣжь собою державнои спо̂лки не матимуть силы борыкатись съ такимъ мо̂цнымъ ворогомъ; схаменулись Литовцѣ такожь, що вони не мають силы скласти таку спо̂лку сами̂ промѣжь собою и для того вони намагають прилучитись до сусѣдныхъ державъ. Перше во̂дъ иншихъ намагають зробити се Лотышѣ та Прусаки, яко найблизши̂ сусѣды Нѣмцѣвъ: перши̂ по̂ддаються по̂дъ власть Полоцкого князя и за єго запомогою во̂дбиваються во̂дъ Нѣмцѣвъ; останни̂ по̂длягають князямъ Славяньского Поморя Святополкови та Мстивоєви (Мествину 1242–1266) и за ихъ проводомъ бються зъ орденомъ. Але си̂ перши̂ намаганя державного устрою не доводять до бажанои меты, бо нѣ Полоцки̂, нѣ Поморски̂ князѣ не мають нѣ силы, нѣ часу, нѣ авторитету для зломаня вѣковѣчного литовского звычаю; вони не мають спроможности швидко, не покидаючи боротьбы, спорудити упорядковану мо̂цну державу зъ розъєднаныхъ клано̂въ. Си̂ намаганя мали спроможно̂сть то̂льки на якій тамъ часъ зупинити рухъ Нѣмецкого ордену, бо на останку при ко̂нци XIII. ст. Нѣмцѣ все таки по̂дбили по̂дъ себе зъ одного боку Прусію, а зъ другого землѣ Лотышѣвъ та Жемгалы.
Такимъ побытомъ Нѣмцѣ зъ двохъ боко̂в, наближались до Земель власнои Литвы та Жмуди. Зъ сего часу настала черга и симъ народам починати боротьбу съ чужосторонцями. Але симъ лекше було; бо поки ихъ суплемѣнники повздержували
