Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/28

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ви, що, не знаючи мети
Спиняли стомлені здорового,
Лежіть собі — до неба йти
 Ще довго.

І ви, що до небес мости
Своєю окропили кров'ю,
Простіть ви нас. Ідемо. Йти
 Ще довго.

І піють півні на пути,
І кличуть віковічним зовом
Забули все. Ідемо. Йти
 Ще довго.