Цю сторінку схвалено
КРОКОВЕЄ КОЛО.
Задощив, закрутив, закурився
І пішло дорогами в дощ
Пересохлі жовті уривки
Полохливе, послужливе клоччя
Й серед сірого-сивого голо
У безмежній пустій порожнечі
Позначилось Кроковеє Коло
І вийшло з туману по плечі
Й мої дні і наші тижні
Зібгало в залізну раду
І ринули іскри рижі
В неосяжне сиве свічадо.
