Перейти до вмісту

Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/78

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Хай неосяжну ріллю не доорюють рала,
Хай під корінням залізо незбуджене спить
Чуєш стоголосом радісна зграя заграла
В дерево дзвоном зеленим ударила мить
 Грай,
 зграє,
 грай.

Там за завісою синьою хилиться кін капітала
Королі й корони конають. Запона летить
Гей над усесвіт стоголосом зграя заграла,
В дерево дзвоном зеленим ударила мить.
 Грай,
 зграє,
 грай.
 Край
 краї
 вкрай
 Грай,
 зграє,
 грай!