Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/106

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 102 —

меньстві. Одним з сих монахів був Нестор, якому приписувано авторство Повісти Временних лїт.

Всеволод 1078.—1093. Наслїдник Ізяслава Всеволод мусїв цїле своє житя вести борби будьто зі своїми братанцями будьто з Половцями, котрі почасти самі, почасти завзивані князями нищили в страшний спосіб рускі землї. У всїх походах Всеволода помагав єму син Володимир Мономах, що вже за житя батька вславив ся в борбах з Половцями. По смерти Всеволода був Володимир Мономах паном ситуациї в Київі, але знаючи добре, що Сьвятополк II. на котрого після старшиньства припадав київский престол, не уступить добровільно Київа, покликав в Київ Сьвятополка II. а сам удав ся до свого Переяслава.

 Сьвятополк II. 1098.—1113.  За єго часів дали ся дуже в знаки Руси Половцї. З початком панованя Сьвятополка II. прибули до Київа половецкі посли, заключити з князем мир. Сьвятополк не зважаючи на міжнародні права, казав вкинути послів до вязницї. Наслїдки сего дїла відчула Русь дуже прикро. Половцї кілька лїт нищили в застрашаючий спосіб рускі землї, а передовсїм давав ся в знаки половецкий хан Буняк. Володимир Мономах, котрого князївство було висунене найдальше на полудне і через се виставлене