Перейти до вмісту

Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/151

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 147 —

постановив погодити ся з Генриком Львом саским князем. В тій цїли віддав єму Баварию, яку відобрав австрийскому марґрафови Генрикови Язомірґотови, котрому надав за се 1156. року привілєй, на підставі якого признав Австрию независимою від Бавариї і піднїс єї до княжого достоїньства.

Походи Фридерика I. до Італїї. Через борбу цїсарів з папами підупало значінє перших в Італїї. До сего Конрад III. через цїле своє житє не був в Італїї і італїйскими справами зовсїм не журив ся. В наслїдок сего льомбардскі міста освободили ся цїлковито з під цїсарскої зависимости. До найбільшого значіня дійшло місто Медиолян, яке підбило сусїдні міста і угнїтало їх. Італїйскі міста звернули ся до цїсаря Фридерика I. і просили помочи проти Медиоляну. Цїсар приняв послів з італїйских міст, і вислав лист до Медиолянцїв, в якім заказував їм угнетати італїйскі міста. Коли-ж Медиолян не услухав приказу цїсаря, виправив ся Фридрик I. до Італїї, упокорив Медиолян і Рим, а відтак скликав великий сойм на Ронкальских полях, на який покликав найславнїйших правників з унїверситету в Больонїї. На соймі установлено, що цїсар має право установляти у всїх містах північної Італїї урядників званих конзулями, до него належить битє монети, накла-