надав Фридерик Вітельзбахам, котрі панують там до нинї.
При кінци житя взяв Фридерик I. участь в третім хрестоноснім походї.
Третий хрестоносний похід. 1189.—1192. В роцї 1187. побив єгипетский султан Салядин послїдного єрусалимского короля під Гіттін і здобув Єрусалим. На відомість про упадок Єрусалима постановив старий цїсар виправити ся до Палєстини. Крім цїсаря взяли участь в походї анґлїйский король Ришард Львине серце, француский Филип II. Авґуст і австрийский князь Лєопольд V. Французи і Анґлїйцї поплили до Палєстини морем, а Фридерик пішов сушею через Угорщину, прибув до Царгороду і переправив ся через Босфор до Малої Азиї. Серед великих трудів, спраги і голоду удало ся цїсареви прийти до міста Іконїюм, де віднїс славну побіду, а відтак прибув над ріку Селєф, (Калїкаднус). На ріцї був вузенький міст, тому війско переправляло ся дуже поволи. Се знетерпеливило цїсаря, він нагнав коня і кинув ся в ріку. Якраз тогди ріка була візбрала, филї пірвали цїсаря і поякимсь часї видобуто Фридерика I. вже неживого.
Нїмецке війско повів Лєополь V. австрийский князь. Він прибув до Палєстини і став облягати місто Аккон. Під Аккон прибули
