Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/161

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 157 —

свої маєтки і разом зі своїм приятелем Фридериком Австрийским виправив ся до Італїї, але в битві під Талїякоцом був побитим і дістав ся до неволї. Жорстокий Кароль постановив позбути ся раз на всегда свого противника і засудив Конрадина на смерть 1268. року. Перед смертиєю переказав Конрадин свої права до корони свому крівному, араґоньскому королеви Петрови. В кілька лїт по тім 1282. р. вибухла в Сицилїї революция, звістна під іменим Сицилїйскої вечірнї і Сицилїя перейшла під панованє яраґоньских королїв. В Нїмеччинї по смерти Конрада IV. розпочинає ся славне нїмецке безкоролївє.

 
§ 4.
Істория Анґлїї і Франциї до часу хрестоносних походів.
 

 

Найдавнїйші дїї Анґлїї. В пятім віцї, як лише римскі лєґіони опустили Велику Британїю, починають наїздити сю країну ґерманьскі племена. Головно два племена Анґльове і Саксонцї підбили в протягу півтора віка полудневу Британїю і заложили там сїм малих державок. Папа Григорий Великий вислав до Анґлїї сьв. Августина 597. р., котрий защіпив християньску віру помежи Анґльо-