напад Алярика на Рим відпер римский вожд Стілїхо 403. р. але для здержаня Візиґотів мусїв він прикликати на поміч римскі лєґйони з над Рену, римска границя над Реном позістала безборонною, в наслїдок чого ріжні нїмецкі народи, як Свеви, Бурґунди, Франки впали до Ґалїї. Коли-ж в кілька лїт пізнїйше римский цїсар казав убити Стілїхона, наїздить Алярик на ново Рим 410. р. здобуває і видає на грабіж своїм жовнїрам. З Риму хотїв Алярик іти до Сицилїї і Африки, але по дорозї умер. Єго похоронено в ріцї Бузенто, а всїх невільників, що були заняті при похоронї убито, щоб нїхто не знав де спочиває вожд Візиґотів Алярик.
Наслїдник Алярика Атаульф оженив ся з дочкою римского цїсаря Гонория і за позволенєм єго заняв полудневу Ґалїю, з відки з часом розширили Візиґоти своє панованє на цїлу Іспанїю.
Вандали. Підчас борб з Аляриком перейшли Вандали, нарід рівнож ґерманьский, на римску територию і під проводом Ґейзериха прибули до північної Африки, де заложили державу Вандалів 429. р. В Африцї побудували Вандали велику фльоту. здобули на Римі Сицилїю, Сардинїю, Корсику, Балєари, Пітеузи і стали панами західної части Середземного моря. 455. р. наїздять Вандали Рим, здо-
