Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/220

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 216 —

короля Жиґмонта Люксембурского, зібрала ся армія з лицарів француских, нїмецких, італїйских і угорских, але під Нїкополїс 1396. віднесли Турки над союзними лицарями велику побіду, а туреикий султан Баязет, почав ладити ся до облоги Царгороду. На щастє зайшли в Азиї події, що проволїкли упадок Царгорода на кільканайцять літ.

Тімур-лєнк. Велика держава Монґолів розпала ся в Азиї на дрібні державки, які получив великий орґанїзатор і хоробрий та дикий вожд Тімур званий Тамерлян. Він здобув більшу частину Азиї, впав до Малої Азиї, побив Баязета 1402 р. під Анґорою і взяв до неволї. Тамерлян був жорстоким тираном, его держава вправдї зараз по єго смерти упала, але знищенє західної Азиї було так велике, що она не піднесла ся до нинї до давного добробиту. В наслїдок наїзду Тамерляна ослабла Турецка держава, а наслїдник Баязета Магомет І. мусїв вперед загоїти задані рани, доперва єго син Мурад II. міг думати про здобутє Ціргороду.

Фльорентийска унїя 1439. Грецкі цїсарі споглядали зі страхом на зростаючу силу Турків, а щоби одержати поміч від заходу, постановили звернути ся до пап і годили ся приняти унїю. Сам грецкий цїсар Іван VIII. Палєольоґ прибув на великий собор, що від-