на папері. Тим способом можна було видрукувати і цїлу книжку; та се була великаньска праця, вирізувати тілько табличок кілько сторін мала книжка. Перший котрий винайшов рухомі черенки, якими можна було легким способом випечатати книжку, був Іван Ґутенберґ, що уродив ся в Моґунциї. Ґутенберґ одержав від богатого золотника Фуста грошеву підмогу і почав печатати різаними з дерева черенками букварі, молитвенники і граматики. Відтак увійшов Ґутенберґ в спілку з Петром Шефером, що винайшов металеві черенки і тревале чорнило і розпочав друкувати біблїю. Тотди захланний Фуст, сподїваючи ся з друкованя біблїї великих зисків, зажадав від Ґутенберґа звороту гроший, що їх ему пожичив, а коли Ґутенберґ не мав звідки гроший віддати, запізвав єго Фуст перед суд. Суд признав Фустови яко відшкодованє, всї черенки і друкарскі прилади Ґутенберґа. Оба спільники Фуст і Шефер докінчили друкувати біблїю і прийшли до великого майна, підчас коли Ґутенберґ помер в великій нуждї.
З часом з Моґунциї де повстала перша друкарня, розїйшла ся друкарска штука по цїлій Европі і причинила ся до дуже скорого зросту науки і просьвіти поміж простим народом.
