Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/79

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 75 —

лишене виглядає як вістрє. Культуру в якій чоловік уживає до помочи камінних знарядів, уважаємо найнизшою і зовемо камянною культурою. В тоті давні часи, коли люди жили єще на так низьким степени культури, жили у нас на Українї люди і то головно над Днїпром, а передовсїм в околици нинїшного Київа, так що наш золотоверхий Київ належить до найстарших осель і то не лише цїлої України, але навіть цїлої Европи. Люди з сих часів мешкали, або в печерах понад Днїпром, яких в наших часах віднайдено досить значне число, або в викопаних земляних долах. Поживою їх з початку було мясо зловлених зьвірят і риб, та корінцї, але з часом, як усвоїли перші зьвірята, живили ся також молоком і сиром. Управи рілї тогдїшні мешканцї не знали. Якийсь степень релїґії у них вже був, а сьвідчать о сим похоронні обряди, які на нашій териториї були ріжні. В одних околицях тїла померших вкладано в землю, то в сидячих то в лежачих позах, в других тїла померших палено.

Розвиток чоловіка іде все в перід. З часом люди не вдоволяли ся камянними знарядами і стали виробляти свої знаряди не з каміня а з металїв, чоловік переходив від камяної до металевої культури. З металїв почато найскорше уживати міди, потім бронзу,