Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

одним з осередків культури і просьвіти в середних віках. Побіч Візантиї повстають з часом два нові і могучійші центра. Одно нїмецко папске, на чолї якого стоять дві найважнїйші особи в середних віках: цїсар і папа і центр маґометаньский, який з Арабії заволодїв цїлою полуднево-західною Азиєю, північною Африкою і Іспанїєю. Коли в старинних віках була цїлковита одноцїльність, а паном майже всїх знаних країв був Рим, то в середних віках Европа розбиває ся на три головні центра, около яких ґрупують ся поменьші народи і держави.

В кількох віках по упадку західної римскої держави витворюють ся нові народи, а часи в яких они повстають, та часи борб поміж головними центрами, головно борби християньства з магометаньством, се часи середних віків, що трівають від 476. р. до відкритя Америки 1492. р.

Подїл істориї середних віків. Історию середних віків дїлимо на чотири части:

I. Часи вандрівки народів, в яких творять ся і падуть численні держави, ґерманьскі народи принимають хрест, а на сходї проголошує Маґомет свою релїґію.

II. Часи від панованя Кароля Великого 768. до першого хрестоносного походу 1095.; є се часи повстаня нових порядків на