Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 88 —

однак християньства не старала ся зовсїм ширити на Руси.

Сьвятослав. По управі Ольги вступає около 960. на престіл Сьвятослав. Він займав ся управою держави дуже мало, єго обходили передовсїм воєнні виправи. Дуже влучну характеристику сего князя подає повість временних лїт. „Коли він виріс і став чоловіком, почав збирати хоробрих вояків, бо і сам був хоробрий і легкий і богато воював. Не возив возів, нї казана, не варив мяса, але пік на вуглях і так їв. Не мав шатра, а спав поклавши сїдло під голову. А як ішов на який край, сповіщав вперед: Іду на вас!“

Війни Сьвятослава дадуть ся подїлити на дві части. Перше походи на схід над Волгу проти Болгар, Хозар і Вятичів і проти Болгар наддунайских. Причиною походів східних було зміцненє панованя Руси на сходї і надїя великої добичі. Сьвятослав побиває Вятичів і здобуває столицю Болгар. Похід Сьвятослава не принїс Болгарам з над Волги великої шкоди, держава Болгар потім підносить ся на ново, але похід єго на Хозар був для послїдних смертоносним ударом. Він ограбив їх столицю Ітиль і знищив так що держава Хозар упала. Упадок Хозарскої держави вийшов на зле самій Руси, бо Хозари спинювали довгі віки наїзди монгольских