він усувати всякі перепони свого слюбу, а такою перепоною був єго хрест, тому мусїв він охрестити ся в Києві і то єще перед походом на Корсунь. Володимир не лише сам приняв хрест, але старав ся занести християньство на Руси, а се приходило єму тим легше, що християньство було на Руси вже знане. В Київі вже від довшого часу була церков сьв. Ілиї, було ту вже много християн. З другої сторони не треба думати, що всї Русини приступали радо до християньскої церкви. Християньство з початку було релїґією висших верств і більших міст і дуже поволеньки переходило в прості маси народу.
Принятє християньства мало для Руси велике значінє, бо з принятєм християньства прийшла з Візантиї тамошна культура, просьвіта і наука. Першими духовними і учителями Христової віри були у нас Греки і Болгари, они познакомили Русинів з грецким письмом і культурою, они принесли до нас церковні книги в словяньскім перекладї, писані кирилицею.
По заведеню християньства старав ся Володимир про піднесенє штуки і культури на Руси. Будував церкви, закладав школи, та старав ся піднести добробит в своїй державі. Сїй спокійній роботї Володимира перешкаджали Печенїги, які за часів Володимира да-
