„Правильно збудує табор, засідку
або переведе подорож лише той, хто
знає країну.
У справах військових, це очевидніше,
бо тим більше будуть винагороджені
знання і тим більша буде шкода від
неуцтва".
Страбон. Географія.
„Найбільша частина людських знаннів
спирається на топографію й звязані
з нею науки".
В. Вітковський. Топографія.
Потреба ознайомлення з земною поверхнею та її змалюванням на плоскості усвідомлюється людством з давніх часів.
Ще найстародавніші народи — єгиптяни, фінікіяни, пізніше греки й римляни — вивчали поверхню своєї й сусідніх земель і навіть складали рисунки їх.
Про це стало відомо з творів стародавніх письменників, що дійшли до наших днів.
Ще IV століття до нашої ери один астроном та мандрівник склав топографічний опис багатьох країн, де довелося йому побувати, і зробив рисунки й мапи майже всього тодішнього світу.
Безумовно, перші спроби людини змалювати земну поверхню не можна назвати зовсім удалими. Але вони не задовольняли найголовніше через молодість тої науки, за допомогою якої розвязується питання, як складати плани й мапи.
Недостача наукових даних про форму й розмір землі, відсутність досить точних інструментів також заважали мати точні мапи.
Нині майже всю земну поверхню вивчено, і є готові мапи майже всіх країн, де живе людство.
Майже на кожному кроці в багатьох ділянках людської праці доводиться стикатися з потребою вивчати земну поверхню й мати справу з її змалюванням.
