Крім цього, не легко запам'ятати всі властивості й деталі огляненої місцевости.
З таких міркувань частіше за все особистим оглядом закінчується ознайомлення з місцевістю після того, коли маємо досить вражінь про ню з інших способів.
Опис місцевости може бути усний або письмовий. Усний опис матимемо, коли хтось доповідатиме або розказуватиме про якусь місцевість, що він бачив і знає. Такий випадок у військовій справі буде тоді, коли начальник пішле свого підлеглого оглянути ділянку місцевости, а той донесе йому, що вія там побачить. Також може бути випадок, коли начальник розпитуватиме місцевих жителів про місцевість, що його цікавить. Так чи інакше начальник матиме деяке уявлення про місцевість з опису.
Письмовий опис місцевости маємо, коли дані про якусь ділянку місцевости викладається на папері.
У військовій справі це може бути зроблено або в формі донесення, або в формі воєнно-статистичного огляду. Останній складається заздалегідь і лише що до тих районів, які можуть стати місцем військових дій. Частіш за все такі військові описи складаються на пограничні смуги держави. Начальник, прочитавши донесення або відповідні сторінки військово-статистичного огляду, теж може мати деяке уявлення про місцевість. Але опис місцевости, хоч який він буде, дає дуже обмежене уявлення про місцевість, а тому не може бути добрим тільки одним способом, щоб ознайомитися з нею. Його скорше за все можна залічити до категорії допоміжних засобів, що доповнюють якийсь інший спосіб.
Нарешті, третій спосіб ознайомлення з місцевістю — це її змалювання.
Змалювання місцевости теж буває різне. Можна змалювати її так, як ми її бачимо, бувши на поверхні землі, а можна й з іншої точки зору, уявляючи собі, що ми бачимо місцевість з висоти пташиного льоту або з висоти аероплана, що летить.
В цих випадках змалювання можна мати за допомогою фотографії або рисунка.
Фотографування з поверхні землі дасть на папері змалювання місцевости, немов ми бачимо її на власні очі. В даному разі ми матимемо уявлення тільки про те, до чого досягне наш промінь зору. Предмети, що стоять спереду, закриють нам вид на ті з них, що міститимуться ззаду за передніми.
Крім цього, задній план змальованого на фотографії пейзажу, тоб-то виду на місцевість, буде здебільшого остільки малий, що його важко буде читати.
