Хто хоче конечни чорта бачити, то повинен виховати наперед три поколіня котів чорних, і внучку котячу спалити живу, або вбиту, і тим порошком очі собі засипати, — то певно, що зобачит чорта, як не осліпне.
Бо то кажут: хто хоче мати чорта на услуги, то той най дістане кураче яйце, „зноском“ называємоє: воно маленьке таке, як горобляче. І в кого знайдется, то три рази перекидают ним, щоб ся розбило, і розбивают. А хтівше мати чорта, то треба дев'ять день носити єго під пахою — і по дев'яти днях вилуплюєтся чорт, котрий нічого не їст, тілько несолоні пляцки. А єжелі би хто посолив пляцке, то з того місця, де він сидит, всьо поскидає. Але пильновавше єго добре, то він до всього пригідний: догляне худоби і всього. Але перед смертью треба непрімінно єго кому віддати, бо буде мучити так, що все немили зробится.
Хто хоче мати с чортом справу і свою душу запродати, той най іде насеред роздорожа, де три дороги сходятся і де є три фігури, і най там крикне три рази: „Грицю без п'яти!“ То зараз му ся покаже і спитає: „Чого треба?“ Чи душу єму записати, чи що, то він буде ся зараз годити. Тілько то біда, що тепер чорти чогось збідніли, вже душ не купуют, і хоч ся покаже, то нічого з того нема.
Антон Козицкій розповідає, що був собі такий чоловік мізерний, — як би то він та й вийшов на лан жати. Тим часом надходит
