АКАДЕМИКУ
АГАТАНГЕЛУ ЕВТИМОВИЧУ
КРИМСЬКОМУ
присвячує цю працю вдячний його вченик.
В. Ф. Мінорський (тепер відомий орієнталіст-професор у паризькій
École des langues orientales vivantes), випускаючи в світ свою книгу
„Матеріялы для изученія персидской секты «Люди истины» или
Али-Илахи“, закінчив свою передмову до неї так: „Не могу особо
не упомянуть имени проф. А. Е. Крымскаго, со стороны котораго
я съ момента поступленія въ Лазаревскій Институтъ неизмѣнно
встрѣчалъ самое полное вниманіе къ моимъ научнымъ занятіямъ; его
авторитету и вліянію слѣдуетъ въ значительной мѣрѣ приписать
закрѣпленіе духа живого общенія между преподавателями и
студентами, о которомъ сохраняетъ наилучшее воспоминаніе
большинство моихъ товарищей“. Чи не такими-ж
самими вдячними словами і ми, молодше покоління
учнів акад. А. Е. Кримського, мусимо надпи-
сувати наші праці? Бо і ми, так само,
бачимо од свого високошановного
вчителя як-найпильнішу увагу
до нашої наукової роботи,
незмінну готовість
пособляти нам свої-
ми авторитетними
порадами і керуванням
і чисто батьківське прихилля
до того, що ми пишемо й друкуємо.
Обов'язок вдячности каже учневі
присвятити своє видання нікому,
як учителеві.
