Сторінка:Камо грядеши (Хвильовий, 1925).pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ми не маємо можливости вдаватись у детальну критику цього вінігрету, ми візьмемо їхній оснівний аргумент проти плеханівської естетики, розберемо його і покажемо їхнє справжнє обличчя.

— «Принцип обезволення (пише Чужак) заложено в самій природі старого мистецтва».

Обезволення? Це, очевидно, тому, що старе мистецтво припускало момент споглядання? Того самого «созерцания», проти якого інтуїтивно воюють «енки»? Ми розуміємо: споглядання завжди було категорією «пасивного» порядку. Але чи не скажите нам, чому це-ж таки старе мистецтво було великим позитивним чинником в розвиткові суспільства? Чи воно обезволювало тільки пролетаріят? Так ви про це нічого не говорите. Ні, ви маєте на увазі його негативний вплив на всяку психіку. Ви гадаєте, що епоха мистецького відродження теж обезволювала своє суспільство, що Пушкін був чинником консервативного порядку, що Вольтер зіграв негативну ролю в прогресі, що Мікель-Анджело ні чорта не вартий, що «облако в штанах» теж обезволює.

Чи може ви гадаєте, що «принцип обезволення» не є самим фактом? Тоді ясніш говоріть. Бо, на наш погляд, дуже ясно сказано. Ви відкидаєте «пасивний» момент споглядання — відціля ваше обезволення. Вас розуміють своєю дрібнобуржуазною природою і наші «енки». Але ви забуваєте, що воно, споглядання, завжди носить в собі під машкарою пасивности найвищу активність, найвищу динаміку, бо воно є «пізнання життя».

Такий оснівний аргумент лефонапостівства. І коли придивимось до нього ближче, побачимо:

— Під «методою будування життя» ховається не стільки безоглядний утилітаризм, писаревщина в «червоній» машкарі, ліквідаторські настрої що до мистецтва, ревізіонізм плеханівської естетики, німецьке «просвітительство», скільки дрібно буржуазний постулят рант'є нової формації, саме — непмана. З нової економічної політики він цілком задоволений, він її не хоче мислити, як певного етапу диктатури пролетаріяту. Для нього наше «всерйоз і надовго» ототожнюється з вічностю, бо «неп» — його кінцева мета, його ідеал. Він хоче будувати життя «по образу своєму й подобію» — тихе, самоварно-канареєчне з пивною під боком. Для нього