Таємниця всякої форми вартости криється в цій простій формі вартости. Тим то саме її аналіза й являє труднощі.
Два різного роду товари А і В, в нашому прикладі полотно й сурдут, відіграють тут, очевидно, дві різні ролі. Полотно виражає свою вартість у сурдуті, а сурдут служить за матеріял для цього виразу вартости. Перший товар відіграє активну ролю, другий — пасивну. Вартість першого товару репрезентовано як відносну вартість, або він перебуває у відносній формі вартости. Другий товар функціонує як еквівалент, або перебуває в еквівалентній формі.
Відносна форма вартости й еквівалентна форма є належні один до одного нероздільні моменти, що взаємно один одного зумовлюють, але рівночасно це є крайності, що виключають одна одну, або одна одній протилежні, тобто це полюси того самого виразу вартости; вони завжди розподіляються між тими різними товарами, що вираз вартости ставить їх у взаємне відношення. Я не можу, приміром, виразити вартість полотна в полотні. 20 метрів полотна = 20 метрам полотна не є вираз вартости. Це рівнання каже, власне, протилежне: 20 метрів полотна є не що інше, як 20 метрів полотна, тобто певна кількість споживного предмету «полотно». Отже, вартість полотна можна виразити лише відносно, тобто в іншому товарі. Тому відносна форма вартости полотна має за передумову, що якийсь інший товар перебуває в еквівалентній проти нього формі. З другого боку, цей інший товар, який фігурує як еквівалент, не може одночасно перебувати у відносній формі вартости. Не він виражає свою вартість. Він тільки дає матеріял для виразу вартости іншого товару.
Правда, вираз: 20 метрів полотна = 1 сурдутові, або 20 метрів полотна варті 1 сурдута, включає й зворотне відношення: 1 сурдут = 20 метрам полотна, або 1 сурдут вартий 20 метрів полотна. Але тоді я мушу обернути рівнання, щоб виразити вартість сурдута відносно, і скоро тільки я це зроблю, полотно стає еквівалентом замість сурдута. Отже, той самий товар у тому самому виразі вартости не може одночасно виступати в обох формах. Ці останні полярно виключають одна одну.
Чи якийсь товар перебуває у відносній формі вартости, чи в протилежній еквівалентній формі, це залежить виключно від того, яке місце в кожному випадку він посідає у виразі вартости, тобто від того, чи є він той товар, вартість якого виражається, чи той товар, у якому виражається вартість.
