По закінченню сих пояснень хочемо ще раз підкреслити той факт, що в силу обставин се перше повне видання дум являється тільки спробою такого повного корпусу. Се властиво тільки тимчасове робоче видання, бо аж по вичерпанню того матеріялу, що не міг бути охоплений тут, можна буде приступити до дефінітивного повного видання дум. Ми сподіваємось, що до того часу, коли буде можливе те дефінітивне видання, виясниться ще багато дечого що-до методу самої видавничої роботи. При певних питаннях і невитриманості, котрої нам не можна було позбутись, наша теперішня робота має тільки одну мету: помогти усвідомленню того, що думи як поетичний рід вимагають окремо підходу в оцінці і систематитизації — такого, що рахувався-б з їх своєрідним культурно-історичним характером і особливою історичною долею. Ми сподіваємось, що так поставлене видання, яке вповні відповідало-б вимогам досліду дум, буде з часом зреалізоване силами українських дослідників; тут-же вважаємо за свій обов'язок подякувати всім тим, що внесли свою частку в складання сього першого підготовчого видання до колишнього дійсно повного збірника дум: за загальний провід у роботі дякую голові Комісії Історичної Пісенности, мому батькові й учителеві М. Грушевському, що з його ініціятиви виникло се видання; за поміч чи то подачею текстів і відомостей про думи, кобзарство і про записувачів дум, чи то методичними порадами і літературними вказівками та допомогою в розшуках потрібної літератури окрім вищезгаданих дякую: акад. А. М. Лободі, акад. К. О. Студинському, покійному акад. В. М. Гнатюку, Ф. Я. Савченку, М. М. Грінченко, В. П. Петрову, В. Білому, М. Мочульському, О. О. Грушевській, О. Т. Андрієвській, В. О. Кордту, Г. Л. Берло, І. К. Самійлюкові. За ілюстраційний матеріял мусимо подякувати К. Лазаревській, О. Сластьонові, П. Мартиновичеві, Ю. Філеві, Г. Никифорову, Б. Луговському.
Для орієнтації в номенклатурі збірки подаю ще раз коротку схему нашої систематики: Думою називаємо певну тему, оповіджену в певній скількості варіянтів. Думи означуємо арабськими цифрами: № 1, № 2.
Кожний текст думи, записаний безпосередньо від кобзаря, називаємо варіянтом і означаємо літерою української абетки в хронологічнім порядку записування — пр. А, Б, В, Г, Ґ.
Тексти, що прийшли після надрукування реєстру, означуються літерою того тексту, до якого хронологічно вони стоять найближче, при чому ся літера подвоюється: ПП, РР, ТТ.
Коли хочемо відзначати зміни в другім і дальших виданнях якогось тексту, то зазначаємо їх літерою того варіянту з додатком цифри: А1, А2, (порівн. с. 5).
Те-ж саме робимо, коли подаємо за першим видавцем варіянту дрібні додатки до нього, записані від иншого кобзаря (порівн. с. 107).
З огляду на велику скількість варіянтів деяких дум, що серед них читачеві трудно було-б зорієнтуватися, ми поділили їх на ріжні категорії, відзначені ріжними шрифтами (друком), так що читач з першого погляду може знайти те, на що йому варто звернути увагу, не тратячи енергії на менш інтересні варіянти:
1. Великим шрифтом подані найзамітніші варіянти дум, на які звертаємо увагу читача. Сим шрифтом подаємо найстарший текст кожної думи. Коли дума має кілька редакцій, то даємо сим друком по одному найтиповішому варіянтові з кожної редакції. Сим-же друком подаємо найбільш популярні через їх красу варіянти. Нарешті ним-же відзначуємо найточніші, найкраще з наукового боку зроблені записи — се звичайно записи Ф. Колесси, також один новий запис О. Курило.
2. Меншим друком подаємо решту текстів, що теж можуть зацікавити читача при ближчому ознайомленню з думами завдяки своїй повноті та варіяціям.
3. Нарешті дрібним друком подаємо найменш інтересні тексти, фрагменти, цікаві тільки спеціялістові, та скомбіновані тексти, означені літерами X, У, Z.
К. Грушевська.
